пятница, 9 ноября 2018 г.

Пам’ятка: «Речі, які не слід казати дітям»

1."Коли я був у твоєму віці...". Дитина чує: "Твої проблеми не важливі, мені було важче".
2. "Ти просто не розумієш!". Дитина чує: "Ти не спроможний зрозуміти, і немає сенсу намагатися пояснювати це тобі".
3. "Ти думаєш, що тільки в тебе якісь проблеми". Дитина чує: "У тебе немає справжніх проблем".
4. "У мене немає часу, щоб вислухати тебе...". Дитина чує: "Я надто зайнятий, щоб піклуватися про твій світ".
5. "Роби те, що я кажу, а не те, що я роблю...". Дитина чує: "Роби правильно, а я не зобов'язаний так чинити, адже я вже дорослий".
6. "Тому, що я наказав тобі!". Дитина чує: "Я не хочу чути твоїх спроб домовитися зі мною".
7. "Та чому ж ти не можеш бути схожим на...?". Дитина чує: "Мені прикро, що ти не хтось інший".


Правила успішного батьківства

Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Усі ми маємо труднощі та іноді не впевнені, чи добре виховуємо своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтеся порадами:
1. Подавайте дітям приклад хорошої поведінки. Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.
2. Змінюйте ситуацію, а не дитину. Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.
3. Висловлюйте свої бажання позитивно. Кажіть дітям, чого ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте. Та якщо ви чогось категорично не бажаєте, формулюйте своє небажання чітко. Тому наступне:
4. Висувайте реальні вимоги. Запитуйте себе, чи відповідають ваші вимоги віку дитини, ситуації, у якій вона опинилася. Якщо ви в принципі розумієте, що виконання ваших вимог є нереальним варіантом - думайте про компроміс. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику переключення уваги.
5. Обирайте виховання без побиття та крику. Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших. Пам'ятайте: людина може чомусь навчитися тільки коли спокійна, задоволена чи радіє чомусь. Це стосується і дорослих також. Коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може достатньо глибоко усвідомити, за що і чому її покарано. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.
6. Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір. Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що ви її постійно пригнічуєте.

7. Прислуховуйтеся до того, що говорить ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває. І головне - пам'ятайте, що любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини та взаєморозуміння.
Рекомендації по забезпеченню психолого-педагогічних умов процесу адаптації дітей до відвідування дитячого садка:

– Поступове вироблення в дитини звички дотримуватися певного режиму дня. Найкраще здійснювати це в домашніх умовах на початку відвідування дитячого садка. У садку забезпечується гнучкий режим.
– Формування навичок самообслуговування (вміння самостійно їсти, вдягатися, складати іграшки, одяг тощо).
– Розвиток ігрових навичок та навичок спілкування. Поступове розширення кола знайомств малюка.
– Організація позитивного емоційного спілкування дитини з вихователем і персоналом дитячого садка.
– Обладнання групової кімнати має передбачати можливість здійснення індивідуальних ігор, занять, задовольняти прагнення дитини побути наодинці або з вихователем.
– Забезпечення міжвікового спілкування дітей як однієї з найефективніших умов успішної адаптації до нового побуту.
– Забезпечення змістовної діяльності дошкільнят з урахуванням індивідуальних інтересів кожної дитини та її вікових можливостей.
– Психолого-педагогічна просвіта батьків з питань полегшення адаптації до дитячого садка (індивідуальні бесіди, консультації).
– Поступове збільшення тривалості перебування дитини в ДНЗ (спочатку - тільки прогулянка, обід, через кілька днів – прогулянка, обід, сон і т.д.).

– Розширення кола близьких людей, які приводять дитину до дитячого садка (не тільки мама, а й тато, сестра, дідусь – це полегшує прощання).
         ПОСАДОВА  ІНСТРУКЦІЯ № _
 соціального педагога
               I.Загальні положення
1.1.              Посадова інструкція розроблена на основі Закону України «Про дошкільну освіту», Положення про психологічну службу в системі освіти України   (затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 03.05.99р. №127 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 02.07.2009р. №616), Типового положення про центри практичної психології і соціальної роботи ( наказ Міністерства освіти і науки України від 15.08.2000р. №386), Типового положення про атестацію педагогічних працівників (наказ Міністерства освіти і науки від 06.10.2010р. № 930), Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів (наказ Міністерства освіти і науки України від 19.10.2001р. №691), Положення про експертизу психологічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах Міністерства освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки від 20.04.2001р. №330), листа Міністерства освіти і науки України від 27.08.2000р. №1/9-352 «Про планування діяльності, ведення документації і звітності усіх ланок психологічної служби системи освіти», наказу Міністерства освіти і науки від 28.12.2006 р. № 864 «Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів системи Міністерства освіти і науки України», Етичного кодексу соціального працівника.
1.2.              Соціальний педагог призначається на посаду і звільняється з посади  начальником відділу освіти.
1.3.              Соціальний педагог повинен мати вищу спеціальну освіту ,  володіти професійними знаннями та ефективно застосовувати їх в практичній діяльності.
1.4.              Соціальний педагог адміністративно підпорядковується завідувачу ДНЗ, методично - методисту-психологу методичного кабінету  відділу  освіти, виконує доручення спеціаліста відділу освіти з питань охорони дитинства.
1.5.              У своїй діяльності соціальний педагог керується Законом України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Положенням про психологічну службу в системі освіти України», «Положенням про психологічний кабінет  дошкільних,загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти», «Концепцією розвитку психологічної служби системи освіти України на період до 2012 року», наказами органів управління освітою всіх рівнів; правилами і нормами охорони праці, техніки  безпеки і протипожежного захисту, а також Статутом, Правилами внутрішнього розпорядку навчально-виховного закладу, цією Інструкцією. Соціальний педагог дотримується Конвенції про права дитини.
1.6.              Має знати основні закономірності становлення особистості, педагогіку, теорію та методику виховання, вікову, педагогічну, сімейну; соціальну психологію, етику, естетику, основи права, екології, культурно-освітні дисципліни; цілі, принципи, зміст, форми, методи, засоби освітньо-виховної роботи в соціальному середовищі, сім’ї; сучасний стан і тенденції розвитку дитячих організацій, їх вплив на особистість дитини; функції, права системи державних інститутів, установ, громадських, релігійних організацій у галузі освіти, навчання та виховання підростаючого покоління; культурні, економічні, демографічні, екологічні особливості соціального середовища, в якому організується робота.
     II.Функції
2.        Соціальний педагог:
2.1.              Вивчає та оцінює особливості діяльності і розвитку вихованців, мікроколективу групи, колективу ДНЗ в цілому; досліджує спрямованість впливу мікросередовища, особливостей сім’ї та сімейного виховання, позитивного виховного потенціалу соціального середовища та джерела негативного впливу на вихованців.
2.2.              Прогнозує на основі спостережень та досліджень посилення негативних чи позитивних сторін соціальної ситуації, що впливає на розвиток особистості вихованця; прогнозує результати навчально-виховного процесу з урахуванням найважливіших факторів становлення особистості.
2.3.              Надає необхідну консультативну соціально-педагогічну допомогу вихованцям,батькам чи особам які їх замінюють та які потребують піклування чи перебувають у складних життєвих обставинах.
2.4.              Сприяє захисту прав вихованців, представляє їхні інтереси у службі у справах дітей та в різноманітних інстанціях.
2.5.              Бере участь у формуванні навичок дотримання норм та правил поведінки, ведення здорового способу життя, сприяє попередженню негативних явищ серед вихованців.
2.6.              Здійснює соціально-педагогічний супровід навчально-виховного процесу, соціально-педагогічний патронаж соціально незахищених категорій вихованців.
2.7.              Координує діяльність і взаємодію усіх суб’єктів соціального виховання,формує демократичну систему взаємостосунків у дошкільному середовищі,а також серед дітей і дорослих.
           III.Посадові  обов’язки
3.        Соціальний педагог:
3.1.              Здійснює посередництво між дошкільним закладом, батьками або особами, які їх замінюють, громадськістю, організує їх взаємодію, об’єднання зусиль з метою створення у соціальному середовищі умов для всебічного розвитку дітей, їхнього благополуччя у мікросоціумі.
3.2.              Проводить соціально необхідну роботу щодо організації здобуття дошкільної освіти дітьми, які з тих чи інших причин не відвідують дошкільний заклад, які проживають в мікрорайоні ДНЗ.
3.3.              Виявляє інтереси і потреби, труднощі та проблеми, відхилення у поведінці дітей.
3.4.              Визначає завдання, форми, методи соціально-педагогічної роботи з дітьми, способи розв’язання особистих та соціальних проблем з використанням сучасних освітніх технологій, цифрових освітніх ресурсів.
3.5.              Вживає заходи щодо соціального захисту і соціальної допомоги, реалізації прав і свобод дітей.
3.6.              Організовує різні види соціально-значимої діяльності дітей та дорослих, заходи, спрямовані на розвиток соціальних ініціатив, реалізацію соціальних проектів і програм, бере участь у їх розробленні та затвердженні.
3.7.              Сприяє виявленню здібностей, обдаровань, талантів дітей завдяки їхній участі у художній творчості, спортивній, суспільно корисній діяльності , що передбачає роботу на різновікових групах дошкільного закладу.
3.8.              Залучає до культурно-освітньої, профілактично-виховної, спортивно-оздоровчої, творчої роботи різні установи, громадські організації, творчі спілки, окремих громадян.
3.9.              Настановленням і особистим прикладом утверджує повагу до принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, гуманізму, доброти, працелюбства, інших чеснот.
3.10.          Дотримується педагогічної етики, поважає гідність кожної дитини, захищає дітей від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, запобігає шкідливим звичкам, пропагує здоровий спосіб життя.
3.11.          Бере участь у роботі педагогічної ради, підготовці і проведенні батьківських зборів.
3.12.          Постійно підвищує свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру.
3.13.          Проходить курси підвищення кваліфікації та атестацію раз на п’ять років.
3.14.          Забезпечує охорону життя і здоров’я дітей під час освітнього процесу.
3.15.          Дотримується правил і норм охорони праці, пожежної безпеки.
3.16.          Проходить періодичні медичні огляди.
3.17.          Складає річний план та місячні плани роботи, узгоджує їх з відповідною службою відділу освіти та затверджує у керівника дошкільного закладу, виходячи із завдань, що стоять перед колективом закладу та керуючись нормативно – методичними рекомендаціями  МОН  молоді та спорту України.
3.18.          Веде облік роботи та оформляє робочу документацію згідно з існуючими вимогами.
                                 IV.Права
4.        Соціальний педагог має право:
4.1.              Вільно обирати та використовувати педагогічно доцільні методики виховання, посібники і матеріали, соціально-психологічний інструментарій, який має гриф МОН України або експертну оцінку ОНМЦПСР ( Обласного науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи) при ЗОІППО (Запорізькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти.)
4.2.              Захищати свою професійну честь та гідність.
4.3.              Ознайомлюватися з документами, що містять оцінку його роботи, давати пояснення стосовно їх змісту.
4.4.              Повідомляти адміністрації дошкільного закладу про виявлені недоліки у діяльності закладу та вносити пропозиції щодо їх усунення.
4.5.              Отримувати від керівництва навчального закладу та інших педагогічних працівників підтримку у виконанні обов’язків і реалізації прав, що передбачені цією посадовою інструкцією.
4.6.              Підвищувати свою кваліфікацію.
                                  V.Відповідальність     
5.        Соціальний педагог несе відповідальність:
5.1.              За належне виконання або невиконання своїх посадових обов’язків, що передбачені цією посадовою інструкцією.
5.2.              За вчинення проступків, не сумісних з роботою на посаді педагогічного працівника.
5.3.              За заподіяння матеріальної шкоди дошкільному закладу.
5.4.              За належне виконання вимог, визначених статутом та правилами внутрішнього трудового розпорядку дошкільного закладу.
5.5.              За застосування методів виховання, пов’язаних з фізичним чи психічним насильством над дитиною.
       VI.Взаємовідносини (зв’язки) за посадою
6.         Для виконання своїх обов’язків співпрацює з:
6.1.              Керівництвом дошкільного закладу.
6.2.              Педагогічними працівниками дошкільного закладу.
6.3.              Батьками  або особами, які їх замінюють.
6.4.              Громадськими і благодійними організаціями.
6.5.              Органами охорони здоров’я, соціального захисту, сім’ї і молоді.

6.6.              Працює за графіком, складеним виходячи із 40 – годинного робочого тижня ( на ставку) і затвердженим керівником закладу.
Перелік нормативних документів якими користується соціальний педагог в своїй діяльності
1. Конституція України
2. Конвенція ООН про права дитини
3. Сімейний кодекс  України (витяги)
4. Цивільний кодекс України (витяг)
5.ЗУ Про Загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року
6. ЗУ Про охорону дитинства
7. ЗУ Про дошкільну освіту
8.ЗУ Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту  дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування
9. ЗУ Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю
10. ЗУ Про попередження насильства в сім’ї
11.ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту багатодітних сімей
12.Постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.1994р. № 226
Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
13. Постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. № 866
Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини
14.Постанова Кабінету Міністрів України від 21.03.2012 р. № 350
Про затвердження Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2015 року
15.Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11. 2010 р. № 2140-р
Про затвердження плану заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері протидії поширенню наркоманії, боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів на 2011 – 2015 роки
16.Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. № 1209-р
Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року
17.Розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 р. № 329-р
Про затвердження плану заходів з виконання у 2012 році Загальнодержавної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року
18.Сумісний Наказ Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України № 564/836/945/577 від 19.08.2014  р. «Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення».
19. Наказ Міністерства України у справах сім’ї, дітей та молоді, Міністерства внутрішніх справ України № 399/8998 від 30 березня 2004 року «Про затвердження Інструкції щодо порядку взаємодії управлінь (відділів) у справах сім’ї та молоді, служб у справах неповнолітніх, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї»
20.Наказ Міністерства освіти і науки України № 864 від 28.12.2006 р. «Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки України»
21.ПОСТАНОВАКАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИвід 21 листопада 2013р. № 895 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах»
22.ПОСТАНОВАКАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИвід 21 листопада 2013р. № 896 «Про затвердження Порядку виявлення сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, надання їм соціальних послуг та здійснення соціального супроводу таких сімей (осіб)»
23.НАКАЗ МІНІСТЕРСТВА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ від 20.01.2014  № 27  «Про Порядок ведення службами у справах дітей обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах»
24.Наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту № 888 від 03.08.2012 р. «Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту щодо профілактики правопорушень серед дітей та учнівської молоді на період до 2015 року»
25.Сумісний Наказ Міністерства соціальної політики України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства внутрішніх справ України № 329/409/652/502 від 01.06. 2012 року «Про взаємодію місцевих органів виконавчої влади з питань здійснення контролю за умовами утримання і виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу, соціального супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу»
26.Указ президента України від 25 червня 2013 року № 344/2013 Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року
27.Наказ Міністерства освіти і науки України від 06.-8.2013 року №1106 Про затвердження Плану заходів МОН щодо розвитку психологічної служби до 2017 року

28.Наказ Міністерства освіти і науки України від 01 червня 2013 року №665 Про затвердження кваліфікаційних характеристик професій (посад) педагогічних та науково-педагогічних працівників навчальних закладів
Професія "соціальний педагог"

Офіційно професія «соціальний педагог» з'явилася в нашій країні порівняно нещодавно. І суспільство ще не зовсім знає чи розуміє, хто такий соціальний педагог. Найчастіше соціального педагога плутають або із соціальним працівником, або з практичним психологом. Без сумніву, ці фахи пов’язані між собою, адже серед академічних дисциплін соціальна педагогіка посідає проміжне місце між психологією та соціологією, поєднуючи в собі певні риси однієї й іншої. Проте, якщо соціальний працівник у рамках роботи в якійсь із соціальних служб допомагає малозабезпеченим і малозахищеним прошаркам населення вирішувати соціальні проблеми – наприклад, отримати певний вид матеріальної допомоги тощо, то соціальний педагог насамперед виховує вміння не падати духом, навчає самостійно знаходити вихід зі складної ситуації, формує людину, особливо молодого віку, як особистість, здатну впоратися з психологічними та соціальними негараздами.
Професійна діяльність соціального педагога має ряд особливостей. Суть її полягає в тому, що на відміну від учителя чи соціального працівника, соціальний педагог має справу у своїй професійній діяльності з дитиною та підлітком у процесі їхнього розвитку, соціального становлення.
Діяльність соціального педагога в закладах освіти передбачає створення умов для успішної соціалізації та адаптації дитини, як процесу набуття нею соціальної компетентності, формування і ствердження її як особистості, входження в активне громадське життя. Соціальний педагог – ключова фігура в закладі освіти, яка покликана об'єднати зусилля родини, школи, громадськості, для надання допомоги дитині. Тому слід зазначити, що робота соціального педагога за будь-яким напрямком стає більш ефективною завдяки співпраці з психологом, педагогічним колективом, батьками, адміністрацією навчального закладу та спеціалістами з різних соціальних служб, правових, медичних установ тощо. Така взаємодія дає змогу здійснювати інтегрований підхід щодо соціально-педагогічного супроводу учнівської молоді в сучасних умовах.
Сфера діяльності соціального педагога — соціум, як найближче оточення особистості, людські відносини, соціокультурні умови розвитку. Одним з головних завдань соціального педагога є допомога дитині виразити себе, свої бажання, свої емоції, знайти себе як унікальну особистість. Яким чином вирішується це завдання? Все починається з діагностики. Кожен навчальний рік починається з складання соціальних паспортів. На їх основі складається соціальний паспорт закладу.